Ціна миттєвості в історії

Якою великою інколи буває ціна миттєвості або ціна рішення.

І якою непередбачуваною. Приблизно такі думки навіяв сьогодні вихід Енді Керрола в фіналі Кубка Англії.

Керрол – неймовірно яскравий приклад ролі одного рішення в історії. Чистокровний ньюкаселець, честь і гордість клубу в останні хвилини роботи трансферного вікна був запханий у вертоліт власника «Ньюкасла» для продовження кар’єри в «Ліверулі». В зворотну сторону відправилися 35 млн фунтів. Що буде з «Ньюкаслом»? Як команда, яка тільки що покинула Чемпіоншип, буде боротися без своєї найбільшої надії? Куди діватися фанам команди, кожен другий з яких носив футболку з прізвищем Енді?

Зараз Енді вийшов на заміну в фіналі Кубка Англії. З моменту його трансферу пройшло півтора роки. «Ліверпуль», будемо чесні, провалив півтора сезони, а Керрол провалив себе в «Ліверпулі». «Нькасл» бореться за місце в Лізі Чемпіонів. Що там у «сорок» з форвардами? Той сезон, коли продали Енді, «Ньюкасл» витягнув за рахунок внутрішніх резервів. Невідомо звідки на світ Божий дістали Леона Беста, який почав немало забивати. В міжсезонні в клубі з’явився Демба Ба, який наколотив багато голів і став відкриттям першої половини сезону. Зимою з «Фрайбурга» прийшов Папіс Сіссе, який став відкриттям другої половини сезону і наколотив дуже багато голів. Керрол забив декілька важливих м’ячів, але загалом розчаровував. Тоді, під час трансферу Енді, люди думали, що в сорочій долі «Ньюкасла» настане чорна полоса. Сталося все зовсім по-іншому.

Папіс Сіссе, який прийшов з «Фрайбурга» - ще один приклад ролі особистості, миттєвості і рішення в історії. Папіс був лідером у своєму «Фрайбурзі», він забивав там 63% від голів команди. Коли форвард покидав Німеччину, «Фрайбург» боровся за виживання і преса сказала, що разом з Сіссе команда продала своє місце в Бундеслізі. Так воно і мало бути – майбутнє «Фрайбурга» було по-справжньому безпросвітним. Проте все вийшло з точністю до навпаки. Клуб ожив, роль Папіса розписали на кількох виконавців, команда стала командою, а не компанією з королем та свитою. «Фрайбург» піднявся в турнірній таблиці і спокійно завершив сезон в її середині з молодою та перспективною командою.

Роздумуючи над цими прикладами я розумію, що наші щоденні причитання інколи нічого не варті. Плачучись над чимось і думаючи, що допущену помилку чи щось втрачене не повернути і не виправити, ми навіть не припускаємо, що це взагалі не помилка і ніяка не втрата. Попереду нас чекає багато днів, деякі з них стануть по справжньому вирішальними, але вирішальність їхню ми зможемо оцінити тільки з висоти прожитих років. А поки ці роки не прожиті, поки ця висота не взята – сили свої треба витрачати не причитання, а на те, щоб нівелювати проблему чи помилку. У випадку «Ньюкасла» ми бачили чудову роботу менеджера і скаутів клубу, які не стали пороти гарячку, і в умовах жорсткої нестачі часових ресурсів, пустили в хід ідеї бережливого виробництва – використали внутрішні ресурси. А уболівальники клубу тим часом палили футболки з прізвищем Керрола. Потім, коли з’явився час, скаути проаналізували ринок, і виявилися першими в черзі за Демба Ба – відносно дешевого футболіста по тій причині, що його клуб не міг дозволити собі платити Демба високу зарплату в Чемпіоншипі.

У випадку з «Фрайбургом» ситуація теж показова. До продажі Сіссе у команді очевидно поклонялися гіпертрофованому принципу Паретто (емпіричне і універсальне правило 20% на 80%, наприклад 20% від усієї кількості продукції приносить компанії 80% прибутку, 20% футболістів приносить команді 80% результату). Після його продажі не зрозуміло було на чиї плечі перекидати ці 20%. І знову менеджмент команди проявив себе з кращої сторони. Новий тренер підпустив до команди молодих футболістів із резерву і вони побігли по новому. Зник безумовний рефлекс «знайди передачею Сіссе», з’явилися плани «В» і «С» і ще декілька інших. І, головне, в клубі не плакали з приводу втрати. Тому що не факт, що це втрата. А зараз можна сказати точно – факт, що не втрата. Це просто зміна курсу, зміна політики, зміна вектору розвитку.

В цьому вся сіль – навіщо нити і стогнати, попереду стільки днів, стільки важливих рішень, стільки моментів, які допоможуть стати сильнішими і різноплановішими?