12 місяців. Який з них найкращий?

Кожної пори року, кожного місяця події повторюються. Травень відрізняється від вересня, а зима від літа. І виною цьому не тільки погода. Робочі моменти, телевізійні шоу, що повторюються, футбольні матчі, турніри, дні народження, свята, ну і погода – все це відкладає свій відбиток на нашу пам’ять і заставляє кожного місяця відчувати відповідні, притаманні лише йому, емоції, переживати де-жавю, згадати прожите. Причому у мене в фаворі будуть одні місяці, а у Вас – інші. Тому що я люблю футбол і пов’язані з ним події, а Ви – свіжу полуницю, а Ви – місячні затемнення.

Січень найкраще використовувати для перезарядки батарейок. В університеті у мене була традиція проводити січень вдома. Поки там, в університеті, палали модульні тижні, здачі та перездачі, в повітрі літали бігунки, а паста ручок подеколи закипала, я сидів вдома – їв олів’є і мандарини, слухав колядки з щедрівками, топтав сніг і відпочивав. Після закінчення університету закінчилась і ця традиція – на роботі ніхто не дасть цілісенький місяць бити байдики. І це засмучує – правильна лінь надзвичайно корисна штука. Саме тому статус січня-місяця впав у моїх очах. Хоч і зараз тут залишилося багато свят, багато тріскучо-морозних днів, проведених в домашньому теплі, але немає того відчуття абсолютної свободи, коли можна було до ранку читати книгу, а потім спати до обіду.

І наскільки я віддавав себе відпочинку, наскільки футболісти англійської Прем’єр Ліги тяжко працювали в січні. Для них починався перший дійсно божевільний відрізок, коли всі святкують, а футболісти грають матч за матчем. Ця традиція називається «Boxing day» (день подарунків), і дуже часто в цей період трапляються справжні дива. Слабші виграють у сильніших, аутсайдери видають безпрограшні серії, невідомі гравці виходять на заміну і забивають переможні голи в додатковий час. Це час дива, так як і сам січень – місяць, коли відбуваються дива, і під ялинкою можна знайти все те, що ви чекали.

Лютий – це похмільний місяць. Країні тяжко усвідомити, що пора свят закінчується і знову приходиться братися за рутинні справи, ходити на роботу, повертатися до університету. Це жорстока пора, і недарма лютий – найкоротший місяць.

Здачу варти лютим березню важко простежити. Вся ця пора, кінець зими, початок весни, незрозуміла. І сам березень – незрозумілий місяць. До кінця не ясно, весна на дворі чи ще зима, сніг ще лежить чи він вже тане. То вийде сонце і всі вибігають на вулицю дивитися на нього, ніби на диво, то за ніч нападає снігу, і всі знову дістають з верхніх полиць шафи зимове взуття. Це неймовірно брудний місяць, адже в один день перед нашими очима з’являється все сміття, яке ховав під собою сніг. «Весна покажет кто где…».

В березні починаються відбори на «Україна має талант», а також є один день, коли необхідно бути дуже слухняним, ввічливим, добрим, уважним. А перед цим днем необхідно добряче поламати голову над подарунками.

Можливо, квітень – найгарніший, найніжніший місяць. Сміття, яке приховував сніг, і показав у всій красі березень, потроху прибирають, і на його місці починає пробиватися зеленкувата, навіть салатова, трава. Дерева, які вчора були чорні, починають випускати ніжні листочки. Це ще одна пора дива. Ввечері ти йдеш з роботи в оточені чорних крон, а наступного ранку природа стає різнобарвною: білий, або ніжно-рожевий, бузковий цвіт, свічки каштана, шепочуче листя. Здається, що метаморфоза в природі відбувається буквально за ніч, миттєво, в один момент. І це заворожує.

Травень – супер місяць. Тут закінчується навчання і починається літо. Тут - травневі свята, День Перемоги – багато вихідних. Проте, вихідних з присмаком фізичної роботи. Кому це подобається? Багато кому, але не мені. Також в травні закінчуються всі важливі чемпіонати, Ліга Чемпіонів, Ліга Європи, натовпи футбольних журналістів народжують нескінченну кількість матеріалів, деякі з яких цікаво почитати. А деякі – дуже цікаво. Створюються різні «збірні сезону», визначаються головні невдахи і головні герої, Кріштіано Роналду отримує «пічічі», Алекс Фергюсон – кращого тренера англійського сезону і в брутальному плей-офф визначається третій кращий Чемпіоншипу. В травні «Арсенал» вилітає з усіх турнірів, в яких зовсім недавно Арсен Венгер рахував свою команду фаворитом, а також валиться в турнірній таблиці чемпіонату. Сонце починає припікати, в кінці травня з’являється довгождана полуниця, двері готелів в теплих і не дуже країнах відкриваються на всю свою ширину, починається пора відпусток і валяння дурня. Не дивлячись на це, епітет, яким би я нагородив травень-місяць – вирішальний.

І от воно – літо. Гарячі пляжі, тепла вода в річках, морозиво і Чемпіонат Світу або Європи кожні два роки. Все це дарує нам червень. В Києві відразу зменшується кількість людей, він стає безлюдним. Незважаючи на спеку, дихати стає легше. Четверть жителів виїжджає на дачу, четверть – по домівкам (студенти). В метро, магазинах і інших людних місцях зменшуються черги.

Приплюсуйте до цього матчі збірних на Чемпіонаті Світу чи Європи – і червень буде претендувати на лідерство в жорстокому загоні місяців. У мене ще так співпало, що у червні – дуже багато днів народжень у друзів, так що сумувати ніколи.

По суті, границі між літніми місяцями розгледіти дуже важко. Червень поступово стає гарячішим, приходить липень, ми дізнаємося нового чемпіона Світу чи Європи, часті теплі дощі поливають землю вночі, а після них удень страшенна задуха. Морозиво та холодна водичка поглинається вагонами, з’являються кавуни та дині, а одного ранку, вийшовши зранку в футболці і шортах на вулицю, ми відчуваємо щось незрозуміле. Ранкова прохолода. З несподіванки вона навіть примушує тіло покритися мурашками. Природі стало легше, палюче сонце вже не змушує листя скручуватися в трубочку, а траву – жовтіти. Але вона не радіє, тому що відчуває близький захід свого сонця. Поки на дворі серпень, але час сну вже близько…

Вересень. Як не буває чорного чи білого, так і не буває ідеального чи просто жахливого місяця. Все пізнається у відтінках. Так, у вересні, необхідно було йти на перший дзвінок і починати протирати парту. Але, разом з тим, саме у вересні кожного разу стартував новий сезон Хауса. Його я чекав з нетерпінням і, оскільки вчився в університеті – що значно краще, ніж у школі – ніякого дискомфорту в вересні вже не відчувалось. У вересні чомусь находить меланхолія. Психологи кажуть, що має бути зовсім навпаки – і пік самогубств припадає на весну – коли люди відчувають дисонанс між станом своєї душі і розквітом природи. Природа розпускається, зеленіє, цвітне, а душа не завжди. А мені гірше восени. Холодно, брудно, все стає чорним, голим, моросять дощі, а бабине літо на прощання показує, як все було зовсім недавно і як довго вже не буде. Тільки Хаус і радує. Ну, деколи ще «Танцюють всі» з «Х-фактором».

День народження – день, який хоч трохи допомагає жовтню в його сірій буденності. Мій день народження. Кажуть, з роками день народження стає все сумнішим і сумнішим святом. В дитинстві, чекаючи дня народження, задумувалися лише про подарунки та святкування. Пізніше за подарунки довелося платити – ніхто не вручить тобі презент, поки не виставишся. Потім почало приходити відчуття того, що ти ж не стаєш молодшим, що ти не так і багато зробив за цей рік, що прожито ще більше трьохсот днів, які залишилися в минулому…

Взагалі ж, жовтень - місяць, в якому не відбувається нічого цікавого – дуже невизначений місяць. Він знаходиться посередині між літом і зимою, посередині осені – аморфний жовтий згусток однакових днів. Між сірими хмарами, ніби привид минулого, інколи показується сонце – прощається з нами до весни. Під ногами гниє купа листя, двірники кожного ранку згрібають його до кучі, грузять на машини, а машини кудись вивозять цей зношений одяг дерев. Від всієї цієї роботи віє даремністю, адже наступного ранку листя буде ще більше, і в кінці-кінців однієї темної ночі, скоріш за все, в листопаді, випаде сніг. Сніг зробить ніч світлою, приховає листя, прикриє наготу дерев і випише пропуск зимі: приходь, мовляв, ми готові, біла дорожка постелена.

Грудень підбиває підсумки. Можливо, підсумки проміжні, можливо, остаточні. Учні і студенти отримують оцінки за перший семестр, в чемпіонаті Англії визначається гірша команда першої половини (повір’я каже, що останнє місце на Різдво означає виліт в травні), закінчуються різні шоу, Україна дізнається хто краще співає, танцює (сам чи з зірками), катається на ковзанах і т.д. На прилавках магазинів з’являється величезна кількість стилізованих іграшок – драконів, мишей чи кроликів – в залежності від того, рік якої тварини гряде. Люди невільно задумуються про рік, який минає. Що в ньому було хорошого, що – поганого, що краще забути, а що – спочатку переосмислити, а вже потім забути. Тривають масштабні приготування, рубаються ялинки, закуповуються іграшки, продукти, гірлянди. Повсюди чуються крики підірваних петард, в повітрі стоїть запах свята. Для кожного воно пахне по-різному: дим салютів, обсипана хвоя, і аромат свободи. Канікули, вихідні – і можна під бій курантів забути проблеми, скинути втому і вперто впевнитись, що наступний рік – дракона чи криси, не важливо – буде кращим за попередній.

А який же найкращий місяць? Кожному своє.