Манчіні - кращий хлопець на селі

Цього разу Роберто Манчіні не злякався.

В стартовому складі одночасно вийшли Агуеро, Тевес, Насрі і Сільва. Крайні захисники отримали вказівку підключатися до атак, а Яя Туре грав ближче до Тевеса з Агуеро, ніж до Компані з Лескотом. Що буває не так часто.

Все це виглядало дивно. Це був матч з топ-суперником, а Манчіні не сушив гру. Навіть більше – її сушив Фергюсон. Ризик оправдав себе, Сіті легко переграв Юнайтед, реалізувавши один із багаточисленних моментів. Не факт, що Манчіні стане чемпіоном, адже в наступному турі буде виїзд в Ньюкасл, і замість Сільви може з’явитися, наприклад, Найджел Де Йонг, а замість Насрі – Мілнер.


Признаки страху Роберто демонстрував і в цьому поєдинку. Пройшло зовсім мало часу після того, як Фергюсон почав випускати свіжих гравців атаки, і на полі в синіх футболках з’явилися такі знайомі обличчя. Де Йонг, Річардс, Мілнер. Манчіні вирішив захистити єдиний гол, а не добивати суперника, як він зробив це в першому колі.

Саме цей містечковий страх не дає «городянам» стати дійсно класною командою. Очевидно, що «Манчестер Сіті» дослужився до титулу «кращого парубка на селі», але на рівні країни, чи, тим більше, Європи підопічні Манчіні нерідко виглядають відвертим середняком. Домашня форма «городян» вказує на потенціал команди, але як тільки Манчіні вивозить свої підопічних за межі Манчестера, а то й Туманного Альбіону, починаються проблеми. Не дивно, що по-справжньому сильного суперника на виїзді Манчіні вдалося перемогти лише раз – це було в Манчестері, на «Олд Траффорд». Інші виїзні матчі проти грандів були показовими с точки зору страху. «Челсі», «Арсенал», «Баварія» - Манчіні злякався цих команд ще до виходу на поле. Особливо показовим був матч з «Арсеналом». Можливо, плани Манчіні поламала рання травма Яя Туре, але наскільки відверто італієць погоджувався на, здавалося, програшну нічию – це виглядало дивно.

«Клас – перманентний», «Клас не купити за гроші» - такі лозунги вивісили вболівальники на «Ашбертон Гроув». В дечому вони праві – Манчіні і «Ман Сіті» поки не вдається позбутися містечкового комплексу меншого брата. Перед сильними суперниками вони ніяковіють, знічуються і бояться показати свої кращі сторони. В глибині підсвідомості Манчіні боїться продемонструвати краще, що в нього є, і при цьому програти. Йому простіше виставити Де Йонга з Мілнером, зіграти внічию і заспокоювати себе тим, що з Тевесом і Сільвою в складі команда би виграла. Безумовно, клас до команди Манчіні прийде. Цю річ справді не купиш за гроші, команда обростає класом з кожною перемогою, з кожним кроком, який робить її ближче до трофею, ближче до чемпіонства.

Але поки що страхи Манчіні залишають «Юнайтед» шанси на трофей.