понедельник, 12 января 2015 г.

Підсумки 2014-го року

Минулого січня я підводив підсумки 2014 року. Пройшов ще один рік, підбиваю ще одні підсумки.

Рік був нелегкий. Тут і економічно-політична ситуація в країні, і поповнення в сім'ї, і робота на два фронти (на одній роботі), відсутність подорожей. Але нелегкий не означає поганий. 
Я став менше спати, більше працювати, але сенсу і щастя в житті побільшало!





Основні подіі

Народження сина. Минулого року я розповідав про весілля, тема набула логічного продовження. 



Зараз Льоші трохи більше семи місяців. У нього періодично ріжуться зуби (період постійного неспокою в животі вже минув), він постійно вимагає уваги, не соромиться будити по ночам і - святиня святинь  - вранці вихідних. Може безцеремонно схопити за волосся, перекинути тільки що зроблену чашку з чаєм, штирхнути пльцем у око і провернути ще безліч дуже приємних речей.

І ще, коли я повертаюсь з роботи і дивлюся на Льошу, кожного разу відбувається одна і та ж картина. Мама каже, мовляв, дивись хто прийшов, тато твій. Льоша повертається, дивиться в мою сторону, і розпливається в широкій, щирій усмішці, оголюючи всі свої два зуби. Природа так влаштувала, що всі ці болі в животі, недоспані ночі і вирване волося не те що забувається, воно здається таким мілким, несуттєвим на фоні цієі гігантськоі посмішки малюка.



А ще я був на спільних родах, але про це якось іншим разом.

Перемога Арсеналу в Кубку Англіі. Я вболіваю за лондонський Арсенал з 2006-го року. Можливо це співпадіння, але з тих пір одна із найбільш титулованих команд Британіі не здобула жодного трофею (останній - в 2005-му). Декілька разів Арсенал був близько до титулу, але щоразу зупинялась на останньому рубежі, програючи у фіналі. Одного разу, коли суперник по фіналу був справді нікчемним, я зібрав друзів, ми поїхали в паб, повний фанатів Арсеналу. Святкувати перемогу, як я думав. Як завжди, все пішло не так, плану Б не було в запасі, Арсенал програв. А ми дивились на це у пабі, повному фанатів Арсеналу і моїх злорадних друзів. Вечір став ще більш пам'ятним після того, як ми взяли з дружиною (тоді ще ні) два глінтвейни по ціні одного. Коли повернулися додому, я побіг в аптеку за уколами від алергії для дружини (тоді ще не зовсім) - хто ж знав, що у глінтвейні був мед.

Так от, цей, свіжий фінал, також пішов не по плану. Пройшло декілька хвилин, моя команда програвала 2:0 такому ж нікчемному супернику, і виглядала на його фоні абсолютним лузером. Я не знаю, що сталося. Плану Б все так же не було, але хтось зняв прокляття. Арсенал відіграв три гола, останній з яких забив вже у екстра-таймі, вигравши перший трофей за 9 років.

Я думав, що радості буде більше. Я нескінченну кількість разів уявляв собі цей момент, коли капітан, після солодкої паузи, підкине Кубок над головою, в небо Лондона полетять салюти, уболівальники висиплють на поле, а у всі пори мого тіла проникнуть промені добра, щастя і радості. У всіх моїх фантазіях був дощ, тому що дуже кіноматографічно, коли футболісти не стримують сліз від щастя, а дощ змиває їх і не можна розібрати - сльози це чи каплі дощу. І ще, оскільки у моєї команди завжди є важкотравмований гравець, я уявляв, як цей важкотравмований на милицях буде стрибати від одного футболіста до іншого, а вони йому скромно будуть казати: це все для тебе, друг. Погодьтесь, теж гарно дивилось би на картинці. Мабуть, я занадто багато репетирував. Буває, що чекаєш чогось настільки сильно, що перебільшуєш його ціну, реальність відрізняється від очікувань в гіршу сторону, і це пом'якшує ефект щастя. Виявляється, інколи мріяти шкідливо.

Чемпіонат світу в Бразилії. Європейці рулять. Вперше европейські збірні виграли три чемпіонати світу підряд. І також перша перемога європейської збірної в Америці. Провал бразильців став сюрпризом, хоча їхня перемога над Колумбією дозволила виграти в суперечці пляшечку вина.

Спостереження

Ефект секундоміра. Цікавіше жити, якщо ставиш собі якісь завдання.  Наприклад, "подивитися усі фільми, що претендують на Оскар". Або "вибрати 50 книг і читати тільки їх". Такі завдання ставлять обмеження. Обмеження дисциплінують, дозволяють сфокусуватися і дають місце для творчості (інколи).
Це нагадує прийом із секундоміром, коли перед виконанням якогось рутинного завдання вмикають секундомір, щоб знати скільки часу це займає. Наступного разу теж вмикають, щоб знати, чи став ти швидшим. Чи повільнішим. Наприклад, інколи я вмикаю секундомір, коли готую сніданок. Або коли прасую сорочки. 

Фіксація думок. Так-сяк організував систему для збору ідей. Коли приходить ідея, я записую її в телефоні, тому що він завжди поруч (для цього підійде будь-яка програма, в якій можна написати декілька слів; я користуюсь Colornote). Раз у місяць переглядаю записи і розподіляю ідеї по категоріям. Ті, що можна відразу реалізовувати, планую в Мініплані. Ті, над якими треба думати, обдумую за допомогою фрірайтингу. Буває, що при розгрібанні я читаю написане в нотатці, і навіть близько не розумію, що хотів сказати. Такі нотатки я видаляю. Деякі думки мають полежати, визріти. Деякі з часом втрачають актуальність. Головне тут, що при перенесенні думок з голови в телефон, місця в черепі більшає. Там можуть селитися нові ідеї.

Дизайн міняє хід думок. У цьому році прочитав з десяток книг по дизайну, переглядаю блоги і сайти по темі. Зараз не можу дивитися з колишньою безпечністю на упаковку молока, надбудову в панельному будинку чи плакат на тему економії природніх ресурсів.

Як приклад. Недавно глянув на гранітний бордюр і зрозумів, що він відрізняється від багатьох бордюрів у місті. Він гранітний, він міцніший, він гарніший, і його не треба білити, а потім спостерігати, як після побілки з'являються чорні сліди. Далі автоматом народжуються запитання. Які є бордюри? У чому між ними різниця? Які краще вибирати для міста, які для села? Які ставити біля готелю, які біля торгового центру? Чи це обов'язковий елемент міського дизайну, які альтернативи? Ну, і так далі.

Еволюція книг. Те, що електронні книги потихеньку витісняють паперові, не новина. З'явилось відчуття, що великі статті та блоги починають тіснити книги. На фоні цього відчуття Михайло Іванов започатковує проект Смартрідінг. Команда Смартрідінгу бере нон-фікшн книги і віджимає з них воду. Отримане оформляє в симпатичну упаковку та продає. Я поки не оформляв підписку, дорого. 

Фільми та серіали

Подивився усіх номінантів на Оскар. В основному, рідкісна нудотина (особливо це стосується переможця), але є веселі винятки. Як і в минулому році, порадували серіали.



Невеликий список найкращого:

     Острые козырьки; 

     Ганнибал;

     Больница Никербокер;

     Настоящий детектив;

     Семейка Тененбаум;

     Отель "Гранд Будапешт";

Книги

З книгами теж був експеримент. Якщо пам'ятаєте, я запланував список для читання, і намагався дотримуватися плану. Майже вийшло. Хотів читати хоча б книгу в тиждень (це 52), прочитав 45. Жаль, але навіть при жорсткому відборі, який влаштував, все одно трапляються нецікаві книги. Список тих, які варто почитати (відібрано найкраще), більш детальні оцінки були чи будуть у випусках "прочитав і не забув".

Степовий вовк, Герман Гессе. Гессе - із породи авторів, про яких кажуть, що слова їм нашіптує Бог. Чи Диявол. Неймовірно володіє словом. Продовжу вивчати його прозу й у цьому році.

Американські боги, Ніл Гейман. Сучасний американський автор, який починав з коміксів, розповідає про битву між старими, традиційними, богами та богами новими. Нові боги - це телебачення, мобільники, популярність. Після або перед прочитанням рекомендую переглянути серіал "Чорне дзеркало".

Малькольм Гладуелл. У Гладуелла вийшло чотири повноцінних книги та п'ята - збірник його найкращих статей в журналі Нью Йоркер. Я не прочитав тільки одну, останню із опублікованих. Малькольм - соціолог. Він пише в стилі журналістського розслідування про неочевидні речі. Наприклад, про те, що талант - це не вроджена риса, помножена на геніальність, талантами стають везунчики, які достатньо потрудились. Гладуелл - майстер розповідати історії. Не читав автора, який би так круто доносив до читача історії. Після прочитання останньої книги, планую написати пост про феномен Гладуелла, в якому розібрати прийоми його письма і причини популярності.

Сила звички, Чарльз Дахігг. Написав обширну рецензію.

Російська модель управління, Олександр Прохоров. У двох словах: у Росії/СССР є два режими роботи, які міняють один одного - режим застою та режим мобілізації. Автор дотошно розбирає, як ці режими існують, і чому третього не дано. І не буде дано. 

Спочатку скажіть ні, Джим Кемп. Книга про переговори. Хто читав книги про переговори, то знає, якою мовою вони написані.  Мовою ідеалізму. Ніби люди говорять в ідеальному світі, де кожен думає один про одного, спить і бачить, як знайти компромісний варіант, що задовільнить усіх. Кемп повертає до реальності. Він сходу каже, що усі ці компроміси - повна фігня. Обов'язково почитайте.

50 прийомів письма, Рой Пітер Кларк. Назва книги говорить сама за себе.

Дизайн для реального світу, Віктор Папанек. Пізнавально не тільки для дизайнерів.

Стів Джобс, Волтер Айзексон. Розповідав про книгу в одному із випусків "Прочитав і не забув".

Захоплення

Садівництво. У минулих підсумках я розповідав, що ми переїхали жити в будинок. Біля будинку є клапоть землі і я вирішив, що земля не повинна стояти без діла. Посередині цього клаптя стояла яблуня. На вигляд вона була як справжня, тільки користі не приносила. Довелося зрізати. Зимою засів за книги по правильному садівництву.

Потім я купив "камАЗ" чорнозему (ще й на Камазі підфартило покататися!), тачку, рівненько розвозив землю і приготувався до посівної.  

Прийшла весна. Спочатку думав, що на землі, площею в сотку, мало що поміститься, але коли дійшло до реальної посадки, то і для картоплі місце знайшлось. Урожай вийшов так собі. Допустив я немало помилок, у деяких моментах проявив халатність; коли городу найбільше була потрібна моя увага, у мене взагалі не було часу. Але для першого разу піде. Кабачки, наприклад, виросли на славу!

Зараз виношую плани посадки та удосконалення процесу на весну. 

Урбаністика. Захопився наукою правильної організації міст. Трамваї, бруківка, велодоріжки - оце все. Зараз читаю тематичні блоги, сайти, на 2015-ий запланував декілька книг.

Фрірайтінг. Процес виглядає так. Береш блокнот, загадуєш тему для думок чи проблему, яку треба вирішити, і починаєш писати, відповідаючи на свої запитання. Буває ефективно у вирішенні проблем різного масштабу, від "як правильно домовитися з будівельниками про ціну" до "як економити в умовах кризи". Також допомагає в пропрацюванні крупних тем. Будете сміятися, але по фрірайтингу є багато книг. Так, деякі з них я запланував.

Друзі

Мій новий друг


Моя нова подруга



Інструменти

     Мініплан. Для планування життя. 

     Easyway. Для відслідковування руху громадського транспорту. 

     Главред.  Для очищення тексту від словесного сміття. 

Ну що ж, це був крутий рік, 2015 буде ще кращим!

2 комментария:

  1. Орест Матвейчук15 января 2015 г. в 11:37

    Діма, класно написано. Розклав по поличках - що, де, коли. Стаття мотивує упорядкувати своє життя і прагнення до саморозвитку. Суперськи;) !

    ОтветитьУдалить
  2. Орест, дякую) Такі коменти якраз мотивують мене писати більше)

    ОтветитьУдалить